Осталась мечта беспризорной,
Так на роду ей, видать.
Глупо гордиться позором
Выданным за благодать.
Эдема себе не построили
И разорили страну,
Собаками перессорились -
Ставить кому в вину?
В закон возводя безобразие
За правду грозили судом...
Наша вина доказана -
Мы строили новый Содом.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Християни і безбожне весілля - Лілія Мандзюк Вірш написаний під враженнями від випадково почутої розмови в автобусі. Двоє знайомих між собою, але з різних місцевостей говорили про весілля, яке наближалося. Один з них сказав, що в однієї з сторін чимало “віруючої” родини, але вони на такі весілля не ходять. “Як не ходять? “Штунди” з нашого села ще й як люблять по наших весіллях ходити!” - здивовано і зневажливо сказала друга людина...
