Со мною Ты, я рад и счастлив,
Не будет в жизни дней ненастных.
Сияешь в жизни ярким светом,
Твоей любовью я согретый.
В моем дыханье, сердца ритме,
Моя душа Тебе открыта.
Молиться долго не могу,
Но лишь глаза я подниму
И вновь к Тебе молитва мчится,
Я в вышине парю как птица.
А время просто не считаю,
Когда колени преклоняю
Перед Тобой, Твоим величием.
Общаешься со мной Ты лично.
Ты для меня находишь время
И для Тебя это не бремя.
Всегда ответишь на вопросы,
Когда бы и о чем не спросишь.
С колен я не успею встать,
А Твоя милость, благодать,
Льется с небес бурным потоком
И не бываешь Ты жестоким.
Накажешь, если согрешу,
Но я прощенье попрошу.
Ведь Ты Отец и Ты прощаешь,
Грехов моих не вспоминаешь.
Твоя огромная любовь
Дает для жизни силы вновь.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
